Мовленнєва функція є однією з найважливіших функцій людини. У процесі мовленнєвого розвитку в неї формуються вищі психічні форми пізнавальної діяльності, здатність до понятійного мислення. Оволодіння мовленням сприяє плануванню та регуляції поведінки. Дитина з добре розвиненим мовленням легко вступає в спілкування з дорослими, здатна зрозуміло висловлювати свої думки, побажання, ставити запитання, домовлятися зі своїми однолітками про гру. І навпаки, незрозуміле мовлення дитини ускладнює її стосунки з людьми і нерідко негативно позначається на характері.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

    В нашому інклюзивно-ресурсному центрі отримують логопедичну допомогу діти з особливими освітніми потребами. Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починається в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мовлення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимовою. Насправді невтручання в процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами переборюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб маля з раннього віку чуло правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте.

 ​    Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «дивись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» - «молоко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення.

  Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення.

   У життя дітей світ входить поступово. Спочатку дитина пізнає те, що оточує її в сім’ї, в дитячому садку. З часом її життєвий досвід збагачується. Важливу роль при цьому відіграють щоденні враження від спілкування з людьми. Світосприймання дитини визначається ще й тією інформацією, яку вона отримує по телебаченню та з Інтернета. Дитина не може лише споглядати, вона прагне до активної взаємодії з навколишнім середовищем. Безпосередній контакт дитини з предметами дає змогу пізнати ті властивості, яими вони різняться, і викликає у дитини безліч запитань. Задовольнити дитячу допитливість, залучити її до активого пізнання навколишнього світу, оволодіння способами пізнання зв’язків між предметами та явищами допомагає гра.